Deafness and blindness are great personal tragedies, but deafness and blindness of the soul is more tragic.  On Palm Sunday, Jerusalem was blind and deaf.  Its people did not recognize the true mission of Jesus.  Many in the crowds wanted a revolutionary and conqueror who would fulfill their expectations and help them realize their nationalistic hopes.  Their souls were unmoved.  In a few days, the crowds of people will change its heart and will call out for the crucifixion of Jesus.  The disciples will flee and hide.  Peter will deny Jesus three times.  Imagine the loneliness felt by Jesus.

In each of our lives, there are Palm Sunday moments.  Our Lord visits every soul.  There are moments when we feel close to God.  We feel Him touching our lives.  We can hear Him.  Regretfully, there are times when we are blind and deaf to God’s visits.  We are insensitive to His approaches.  These are missed opportunities, personal tragedies.  We find ourselves hiding within ourselves and within our day-to-day concerns, hesitant to risk ourselves to respond to Jesus Christ’s presence and His inviting love.

On Palm Sunday, we receive blessed pussy willows as a symbol of our commitment to Christ.  Remember that the first commitment was made by Jesus for you and for me with His complete love and sacrifice on the cross.  Let your commitment be expressed through all your words and actions in life, crying out, “Hosanna! Blessed is He Who comes in the Name of the Lord!”  Allow your love for Jesus Christ richly expresses itself in your faithful worship with your parish family in His Church.  May your enthusiastic faith help others to shed their blindness and deafness to the visits of our Lord and Savior Jesus Christ in their daily life.  Live the peace of Jesus Christ personally and share it with others who desperately need to hear of Christ’s promise of unending joy and peace with Him for all who believe and follow His ways!  Choose to live as an Easter person!

РОЗДУМИ МИТРОПОЛИТА СТЕФАНА НА ВЕРБНУ НЕДІЛЮ

Глухота й сліпота є страшними людськими трагедіями, але глухота і сліпота духовна є ще більшою трагедією. На Вербну неділю Єрусалим був сліпий і глухий. Його люди не розпізнали справжньої місії Ісуса.  Більшість у натовпі очікували революціонера і завойовника, який здійснить їхні сподівання і поможе реалізувати націоналістичні надії.  Їхні душі були  незворушні.  Через кілька днів натовп людей змінить свої наміри і буде вимагати розіп’яття Ісуса.  Учні розбіжаться й сховаються.  Петро тричі відречеться від Ісуса.  Уявіть собі, яка самотність оволоділа Ісусом.

У кожного в житті виникають моменти Вербної неділі.  Наш Господь навідується до кожної душі.  Є моменти, коли ми відчуваємо близькість з Богом.  Ми відчуваємо як Він торкається нашого життя.  Ми можемо чути Його.  На жаль є також моменти, коли ми  сліпі й глухі на Божі відвідини.  Ми нечутливі до Його наближення.  Це втрачені можливості, особисті трагедії. Ми стаємо замкненими, перейнятими щоденними турботами, не рішаємося заризикувати собою і відповісти на присутність Ісуса Христа і Його запрошуючу любов.

 

На Квітну неділю ми отримуємо благословенні вербові гілки, як символ нашої відданості Христові. Пам’ятайте, що перший крок був зроблений Ісусом назустріч вам і мені Його досконалою любов’ю й жертвою на хресті.  Нехай ваша відданість виражається в ваших словах і діях в житті, якими ви проголошуєте: «Осанна! Благословен, хто йде в ім’я Господнє!»  Дозвольте вашій любові до Ісуса Христа щедро проявлятися в вашому відданому поклонінню в вашій  парафіяльній родині в Його Церкві.  Нехай ваша жива віра поможе іншим прозріти і почути, коли Господь і Спаситель Ісус Христос навідається до них у щоденному житті.  Самі живіть миром Ісуса Христа і діліться ним з іншими, які потребують чути обіцянку Христа про безконечну радість та мир в Ньому для всіх, хто вірить і йде Його дорогою!  Оберіть життя великодньої людини!