ТИЖДЕНЬ РОДИНИ В УКРАЇНСЬКІЙ КАТОЛИЦЬКІЙ ЦЕРКВІ
2025
НЕДІЛЯ, 11 ТРАВНЯ 2025 РОКУ — Присвячена Матерям
Сьогодні, у другу неділю травня, ми висловлюємо свою повагу нашим дорогим матерям, дружинам, сестрам, бабусям, хресним матерям і дякуємо Богові за цю надзвичайну, жертовну, безмежну любов, якою сповнене серце кожної матері. Адже материнська любов до дитини — це, мабуть, відображення тієї любові, яку сам Бог має до кожної людини.
Упродовж цього травня ми вшановуємо нашу Небесну Матір — Пресвяту Богородицю. Ми підкреслюємо свою любов до нашої Батьківщини — Матері України, за яку молимося і боремося.
Мати — це та, ким ми захоплюємося і кого любимо. Мати — це та, що завжди прощає, підтримує і огортає нас своєю любов’ю.
Сьогодні ми дякуємо Богові за дар наших матерів. Ми висловлюємо їм свою вдячність. Ми просимо нашого Небесного Отця благословити їх і винагородити, а також просимо нашу Небесну Матір — Богородицю — завжди їх охороняти і провадити, і допомогти нам слухати Її Сина — Ісуса Христа.
ПОНЕДІЛОК, 12 ТРАВНЯ 2025 РОКУ — Присвячений Батькам
Сьогодні, у другий день Тижня Родини, ми роздумуємо над значенням покликання чоловіків бути чоловіками для своїх дружин і батьками для своїх дітей.
Святий Апостол Павло звертається до чоловіків із такими словами: «Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив Церкву» (Еф. 5:15). Це — перше й найважливіше завдання кожного одруженого чоловіка щодо своєї дружини. Завдяки Божій благодаті, через Таїнство Подружжя, таке завдання є цілком можливим.
Так само в подружжі чоловік покликаний мати глибоку повагу до гідності своєї дружини.
Справжня любов чоловіка до дружини закладає міцний фундамент для його батьківської любові до дітей.
Взаємна любов батьків дає дітям відчуття безпеки та краси цього світу, що створює сприятливе середовище для їхнього подальшого формування та розвитку. Саме тому діти повинні бути плодом любові.
Батько в родині є унікальним і незамінним, а тому — надзвичайно відповідальним.
Це покликання найкраще реалізовується тоді, коли чоловік прагне наслідувати і показувати своїм дітям Саме Божество Отця.
Отож, молімося сьогодні за всіх чоловіків, які готуються до сімейного життя або вже здійснюють це покликання, щоб Господь Бог благословив їх на гідне його виконання — бути добрими чоловіками для своїх дружин і люблячими батьками для своїх дітей!
ВІВТОРОК, 13 ТРАВНЯ 2025 РОКУ — Присвячений Дітям
Одним із головних завдань подружжя є народження та виховання дітей. Бути батьками — це безмежний дар Божий.
Вінець Божого творіння — людина: «І Бог на Свій образ людину створив: на Божий образ її створив. Чоловіком і жінкою створив їх. І поблагословив їх Бог, і сказав їм: “Плодіться й розмножуйтеся, і наповнюйте землю, і володійте нею”» (Бут. 1, 27-28).
Однак не менш важливо, щоб батьки належно виховували своїх дітей. Їхнє завдання — не лише дбати про фізичне зростання й освіту, а й виховувати їх у святості. Це й є головна мета життя кожного християнина. Ми народжені, щоб стати святими, і саме так нас створив Господь Бог.
Батьки мають велику відповідальність: власним прикладом свідчити про Божу любов, щоб їхні діти хотіли молитися, ходити до церкви, брати участь у Святих Таїнствах, читати Святе Письмо, жити за Божими заповідями та чинити добро. Коли батьки щодня практикують це у своєму житті, вони передають дітям справжній досвід живих стосунків з Богом.
Діти, які змалку мають міцний зв’язок із живим Богом, матимуть добрий старт для того, щоб зростати як справжні християни та бути гідними дітьми Божими.
СЕРЕДА, 14 ТРАВНЯ 2025 РОКУ — Присвячена Дідусям, Бабусям та Людям Похилого Віку
Ісус Христос завжди подавав нам приклад турботи про тих, кого суспільство часто забуває: бідних, хворих, покинутих душ. Кожен, хто приходив до Нього, знаходив любов і прийняття. Ми, як християни, повинні жити за Його прикладом — любити, допомагати і підтримувати наших старших.
Старість — це етап, на якому людина може ще глибше зростати у духовному житті.
Похилі віком зазвичай наділені природною мудрістю, зрілістю та життєвим досвідом. Тому вони є неоціненним даром для всіх нас — через свою молитву, терпіння, недуги, труднощі, випробування та свідчення віри.
Очевидно, що коли ми вшановуємо Бога, то повинні також вшановувати тих, кому Він дарував довге життя на цій землі. Адже це справжнє свідчення того, що вони надзвичайно цінні в очах нашого Творця — і тому мають бути цінними і для нас.
Бережімо наших дідусів, бабусь і всіх людей похилого віку, пам’ятаючи про них у своїх молитвах.
ЧЕТВЕР, 15 ТРАВНЯ 2025 РОКУ — Присвячений Самотнім і Пораненим під час Війни
Тема самотності в наших родинах стала особливо важкою і болісною під час війни проти України. Військові випробування змінили багато людських доль і звичний спосіб життя багатьох українців. За одинадцять років російської агресії та понад три роки повномасштабної кривавої війни ми дедалі частіше стаємо свідками цієї сумної реальності.
За роки бойових дій і внаслідок ракетних ударів ворога по мирних містах і селах Україна втратила десятки тисяч своїх найкращих синів і дочок. Тяжко поранені воїни відчайдушно борються за життя у шпиталях по всій країні та за кордоном. Мільйони інших громадян були змушені залишити свої домівки у пошуках безпеки для своїх сімей. Тисячі полонених і зниклих українців… і сотні тисяч захисників України, які в нерівному бою боронять Гідність і Свободу свого народу на передовій, далеко від своїх родин. Час і відстань, а також інші стресові обставини породжують недостатність, а інколи й повну відсутність спілкування.
Один з одним. Такі сумні реалії стали для нас великим випробуванням і в духовному житті, бо ми як члени Христової Церкви, живого організму, постійно потребуємо живого єднання одне з одним. Це невід’ємна частина духовного життя кожного християнина. Нам потрібно вчитися не відчувати себе самотніми, зцілювати рани втрат, відновлювати втрачені зв’язки, знаходити сенс у своєму житті й служінні…
Брати й сестри, за нас і за всіх, хто переживає самотність, пустку, біль — взиваймо в молитві до Всевишнього Бога, щоб усіх людей обійняла Його любов. Відкриймо наші серця на Божу волю і будьмо вірні Йому.
П’ЯТНИЦЯ, 16 ТРАВНЯ 2025 РОКУ — Присвячена Тим, Хто Розгублений, Стоїть перед Вибором
Щодня людина робить багато різних виборів. Іноді вони бувають простими, але буває й так, що людина розгублюється, часто залишається наодинці, коли життя втрачає сенс… і така людина вже не знає, як жити далі.
Відповідь на це дає святий Іван Золотоустий, коли пише: «У будь-яких обставинах, улюблені мої, нам потрібна віра, бо віра — це мати чесноти, це ліки для спасіння… А хто не має віри, той подібний до того, хто хоче переплисти море без корабля» (св. Іван Золотоустий, Гомілія 33 на Ів. 4:21–28).
У цьому морі життя, яким ми пливемо, бувають дні ясної погоди, а бувають бурі — і здається, що це вже кінець, що все втрачено! Та добре, коли людина має віру в Бога, коли вона усвідомлює, що «вона не одна!» Вона розуміє, що Бог поруч із нею у цьому «човні життя», що Бог співчуває її болю і підтримує її у виборі!
СУБОТА, 17 ТРАВНЯ 2025 РОКУ — Присвячена Родині (День Родини)
Блаженніший Святослав, Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви, колись сказав: «Колись українська родина врятувала Церкву, тепер святий обов’язок Церкви — врятувати родину». Отже, ці слова — наш головний обов’язок і мета, ми маємо підтримувати, супроводжувати і зробити все можливе, щоб її врятувати, бо родина — це не просто безлика соціальна одиниця, це дар Божий. Родина — це місце, де закладаються основи моральних і духовних цінностей. У родині ми вчимося любити, прощати, допомагати і бути відповідальними. Це перша школа, в якій засвоюються християнські чесноти. Якою буде родина — такою буде й майбутнє Церкви та України.
У наш час, як ніколи, родина стикається з численними викликами: руйнуванням сімейних цінностей під впливом матеріалізму та секуляризму; війною, що забирає життя й розлучає родини; соціальною нестабільністю, що змушує батьків емігрувати в пошуках кращого життя. Ця складна реальність ставить перед нами важливе завдання: відновити та укріпити наші родини на основі істинної християнської любові.
Згідно з ученням ІІ Ватиканського Собору, родина повинна бути «домашньою Церквою», місцем, де передається віра та заохочується духовне зростання (пор. Lumen Gentium, 11).
Коли родина разом молиться, читає Боже Слово, практикує прийняття Святих Таїнств, вона стає джерелом духовної сили не тільки для своїх членів, але й для всього суспільства. Це — основа, на якій ми можемо врятувати наші родини. Україні потрібні родини, що стануть прикладом взаємної любові, жертовності й глибокої християнської віри. Майбутнє нашої держави залежить від кожної родини. Якщо ми навчимося будувати наші родини на основі віри, надії та любові — тоді Україна стане країною сильних і духовно багатих людей.
Тож згадаймо заклик світлої пам’яті Блаженнішого Любомира: «Моліться і працюйте…»
