Most Reverend Archbishops and Bishops, Very Reverend and Reverend Fathers, Venerable Brothers and Sisters in Monastic and Religious Life,
Dearly Beloved Laity in Christ of the Ukrainian Greek-Catholic Church
Christ is Risen!
Like a yearling lamb, our blessed crown, Christ,was sacrificed of his own will for all, a Pasch of cleansing. And from his tomb he shines on us again, the splendid Sun of righteousness
From Ode 4, Paschal Canon
Beloved in Christ!
Today throughout the whole Universe the joyful good news resounds with one voice: “Christ is risen!” In these words are found the power and profession of the central truth of the Christian faith. “Truly He is risen” is the response of those who believed in the resurrection of our Savior and in His victory over hell and death. Our faith in the Risen One is our faith in that resurrection which we all can personally experience. Indeed, it is because of our faith that we become Christians, that is, partakers in the eternal life of our Divine Savior, who today emerges from the sealed tomb in glory. It is for this reason that St Paul the Apostle affirms: “if you confess with your mouth that Jesus is Lord and believe in your heart that God raised Him from the dead, you will be saved. For with the heart one believes and is justified, and with the mouth one confesses and is saved (Rom 10:9-10). We celebrate an event to which the holy apostles bore witness. Through the grace of the Holy Spirit in our paschal services we can experience that which was experienced by the women myrrh-bearers at the tomb and by the apostles who personally encountered the risen Savior and were His witnesses to the ends of the earth. Today, on this light-filled feast, let us once again unite ourselves to Him and proclaim to Him in the words of the Apostle Thomas: “My Lord and my God” (Jn 20:28).
Like a yearling lamb, our blessed crown, Christ
Who is this Christ, whom we find risen from the grave? First of all, He is the incarnate God who conquered death and whom the gates of Hades could not contain. Our Paschal Matins service likens Jesus Christ to the paschal lamb, offered in sacrifice for the liberation and salvation of the chosen people. On that first paschal night, the death-bringing angel in Egypt passed by those whose house was marked by the blood of the paschal lamb, and then began the exodus of the chosen people from slavery to freedom. The risen Lord Jesus Christ is our true paschal Lamb, as St. John the Theologian attests when in the words of the Baptizer already at the beginning of the Gospel he bears witness to Jesus: “Behold, the Lamb of God, who takes away the sin of the world!” (Jn 1:29). Indeed, He is the One, who this night with His light dispelled the darkness of the slavery of sin and leads behind Him all of us from death to life and from earth to heaven.
If in our Holy baptism we have mystically died and risen with Christ, if we partake of His Body and Blood, that is, if we consume the Pascha of the New Covenant, and are signed by the blood of Christ, then death bypasses us, “passes over,” and the doors of heaven are opened before us. Each time we pray the Divine Liturgy we become partakers of the resurrection, that is, of that life which today shines upon us from the empty tomb. And this life of the Risen One is a blessed crown for us, children of God, a sign of our dignity and our vocation to be His witnesses in the world and proclaimers of His Gospel.
Was sacrificed of his own will for all, a Pasch of cleansing;
To celebrate the Christian Pascha for us today means to be capable to rise up and awaken to action by the power of the Risen One, that is, to be capable of personal paschal self-sacrifice for the good of one’s people, their freedom, and a better future. Gazing at the faces of our Ukrainian soldiers-heroes, who gave up their lives for their people, we can rest assured that the Heavenly Father accepts their sacrifices in the name of His Son. Indeed, in them through the risen Christ we already have victory over evil and a healing of spiritual and bodily wounds.
To celebrate the Christian Pascha for us today means to carry the victory of life to where death rules. To sincerely confess that Christ is “truly risen” means to believe that through our personal commitment and effort it is truly possible to overcome corruption and untruth in our society, that the kind of country we will have depends, in fact, on us: will it die, a victim of the merciless powers of this world, or will it stand up, awaken, be renewed and arise to an authentic life worthy of a person created in the image of God.
Christ, who today breaks the chains of death and emerges from the tomb, is our exodus from slavery. He purifies us from sin, from addiction, from circumstances, temptations and manipulations of a small group, whose members consider themselves the stewards of this world. He cleanses us from all that imprisons us and takes away our life. He, the risen Lord, is our exodus from our historical circumstances: in Him we will find victory in the war and overcome those who instigate and support it. Christ is also our gateway, our door (see Jn 10:7, 9). He is our way, truth and life (see Jn 14:6). He grants us freedom for the fullness of life, of love of God and neighbor, of building our own future in our God-given land. In the light of Christ’s resurrection let us not allow ourselves to be fooled by empty words and false promises, nor by the helplessness of those who lack faith in the truth and justice of the Gospel, and who only complain about their own fate.
And from his tomb he shines on us again, the splendid Sun of righteousness
Difficulties and discomforts are the experience of every pilgrim on the paschal path. Let us not seek to avoid toil and personal sacrifice on this path to victory. We often are tempted to distance ourselves from the reality that surrounds us, shift responsibility on others, are quick to see evil rather than good, seek a “victim” upon which we might transfer all our burdens. We select for ourselves not a pure Lamb who calls us to personal participation in the victory over evil, but a scapegoat upon which we place all our sins, weaknesses, fears, our unwillingness to take upon ourselves responsibility for the fate of our people. We would like for someone to do everything for us, look for “someone” who will take our difficulties upon himself and who will pay the price for our welfare, so that our adversities might “pass over us” without our personal effort. We hear when people whisper: “Let others go and defend the Fatherland, but I want to feel secure. Let others change the county where I live for the better, as long as I myself don’t have to change.”
Christ, on the other hand, calls us to a different way of life. He rose from the dead in order to bring about a change in us, first of all, to move and raise me first, and through me everything and everyone in my surroundings. If I want a better society, country, world, then first of all I myself must become a better person. And the day of this great transformation, when our Sun rises, is indeed today! Today is our Great Day, our Velykden! Let us become great in our risen Savior. Christ has shone forth from the grace and is our Sun of righteousness. Enough complaining, it is time to act! The Sun is rising and new day is dawning. In the light of its rays we are given an opportunity today, this very day and time. Let us not waste it!
Dear brothers and sisters in Christ. I greet you all with today’s glorious feast of Christ’s Resurrection, with the day of liberation from death and evil, and of the opening of the door to life, hope, and love. I wish you all the peace of Christ, that peace which is given us by Christ’s victory over evil and untruth, that peace for which every Ukrainian heart longs in the midst of war. Once again to all of you, in Ukraine and throughout the world, I send my heartfelt greetings. I sincerely wish every Easter blessing, a tasty sharing of our traditional blessed egg, and a Paschal joy that is full of light.
The grace of our Risen Lord Jesus Christ, the love of God the Father, and the communion of the Holy Spirit be with you all.
Christ is risen! – Truly, He is risen!
+ SVIATOSLAV
Given in Kyiv
at the Patriarchal Cathedral of the Resurrection of Christ,
on the Fifth Sunday of Lent, April 2, 2017 A.D.
Високопреосвященним і преосвященним владикам, всесвітлішим, всечеснішим і преподобним отцям, преподобним ченцям і черницям, дорогим у Христі мирянам Української Греко-Католицької Церкви
Христос воскрес!
Як однорічний агнець, благословенний нам вінець – Христос
Добровільно за всіх заколений був – Пасха очищення;
І знову нам із гробу засяяв – чудове Сонце правди.
Пісня 4-го Канону Пасхи
Дорогі в Христі!
Сьогодні по всьому Всесвіту лунає радісний одноголосий благовіст: «Христос воскрес!» У цих словах − сила й визнання головної істини християнської віри. «Воістину воскрес!» − відповідають ті, хто повірив у воскресіння нашого Спасителя та Його перемогу над адом і смертю. Наша віра у Воскреслого − це віра у воскресіння, яке кожен із нас особисто зможе пережити. Саме завдяки вірі ми стаємо християнами, тобто причасниками вічного життя нашого Божественного Спасителя, який сьогодні у славі виходить із запечатаного гробу. Ось чому святий апостол Павло твердить: «Коли ти своїми словами визнаватимеш Господа Ісуса і віруватимеш у своєму серці, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся, бо серцем вірується на оправдання, а устами визнається на спасіння» (Рим. 10, 9-10). Ми святкуємо подію, про яку свідчили святі апостоли. Благодаттю Святого Духа в пасхальних богослужіннях ми можемо пережити те саме, що досвідчили жінки-миронисиці при гробі та апостоли, які особисто зустрілися з воскреслим Спасителем і були Його свідками аж до краю землі. У нинішньому світлому празнику наново з’єднаймося з Ним і промовмо до Нього словами апостола Томи: «Господь мій і Бог мій» (Ів. 20, 28).
Як однорічний агнець, благословенний нам вінець – Христос
Ким є той Христос, якого ми зустрічаємо воскреслим із гробу? Насамперед Він є нашим воплоченим Богом, який переміг смерть і якого ворота аду не змогли втримати. Наша Пасхальна утреня прирівнює Ісуса Христа до пасхального агнця, принесеного в жертву на визволення і спасіння вибраного народу. У ту ніч, яку вперше назвали пасхальною, смертоносний ангел у Єгипті проминув того, чий дім був позначений кров’ю пасхального ягняти, і тоді розпочався вихід вибраного народу з рабства до свободи. Нашим справжнім пасхальним Агнцем є розп’ятий і воскреслий Господь Ісус Христос, як про це пише св. Іван Богослов, коли устами Хрестителя вже на початку Євангелія свідчить про Ісуса: «Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає» (Ів. 1, 29). Саме Він є Той, який у цю ніч зламав своїм світлом темряву рабства гріха та веде за собою всіх нас від смерті до життя і від землі до небес.
Якщо ми у Святому Хрещенні таїнственно вмерли і воскресли з Христом, якщо ми причащаємося Його Тіла і Крові, тобто споживаємо новозавітну Пасху, та ознаменовані кров’ю Христа, то і нас смерть оминає, «проходить мимо», і відкриваються перед нами двері небесні. Щоразу, коли ми молимося Божественну Літургію, то стаємо причасниками воскресіння – того життя, яке сьогодні засяяло нам із порожнього гробу. І це життя Воскреслого є благословенним вінцем для нас, дітей Божих, знаком нашої гідності й нашого покликання бути свідками Його у світі та проповідниками Його Євангелія.
Добровільно за всіх заколений був – Пасха очищення;
Святкувати християнську Пасху означає для нас сьогодні бути здатними силою Воскреслого вставати і пробудитися до дії, – бути здатними до особистої пасхальної самопожертви задля добра свого народу, його свободи та кращої долі. Дивлячись на обличчя наших українських воїнів-героїв, які принесли своє життя в жертву за рідний народ, можемо бути впевнені, що Небесний Отець приймає ці жертви в імені свого Сина. Саме у них через воскреслого Христа ми вже маємо перемогу над злом і зцілення душевних і тілесних ран.
Святкувати християнську Пасху означає для нас сьогодні бути носіями перемоги життя там, де панує смерть. Щиро визнавати те, що Христос «воістину воскрес», означає повірити, що завдяки нашому особистому рішенню та зусиллю є воістину можливим побороти корупцію і неправду в нашому суспільстві, що саме від нас залежить, яким буде наша країна: чи вона буде вмирати, віддана на поталу могутнім світу цього, чи встане, пробудиться, оновиться і воскресне до справжнього життя, гідного людини як образу Божого.
Христос, який сьогодні рве кайдани смерті та виходить із гробу, є нашим виходом із рабства. Він очищує нас від гріха, залежності, обставин, спокус і маніпулювань групки, учасники якої вважають себе господарями світу цього, – очищує від всього, що нас поневолює і забирає в нас життя. Він, воскреслий Господь, є нашим виходом із наших історичних обставин: у Ньому переможемо війну і тих, хто її розпалює та підтримує. Христос – це також наш вхід, наші двері (пор. Ів. 10, 7.9). Він для нас є дорогою, правдою і життям (пор. Ів. 14, 6). Він дає нам свободу для повноти життя, любові до Бога і ближнього, будівництва власного майбутнього на своїй Богом даній землі. У світлі Христового воскресіння не дозвольмо себе обдурити ні пустослів’ям та марними обіцянками, ні безпорадністю тих, яким бракує віри в євангельську правду і справедливість, і які лишень нарікають на свою долю.
І знову нам із гробу засяяв – чудове Сонце правди
Труднощі й невигоди – досвід кожного паломника, що йде в пасхальній ході. Не цураймося труду і особистої жертви цієї переможної ходи. Ми часто маємо спокусу відмежуватися від дійсності довкола нас, перекладаємо відповідальність на іншого, бачимо швидше зло ніж добро, шукаємо когось як «жертву», на яку хочемо перекласти власні тягарі. Вибираємо собі не чистого Ангця, який кличе до особистої участі в перемозі над злом, а цапа відбувайла, на якого скидаємо всi грiхи, слабкості, боягузтво, небажання брати на себе відповідальність за долю свого народу. Хочемо, щоб хтось за нас усе зробив, шукаємо «когось», хто взяв би на себе наші труднощі й заплатив би ціну за наш добробут, а наші негаразди щоб без нашого особистого зусилля «пройшли мимо» нас. Чуємо, як нам шепчуть: «Нехай інші захищають Батьківщину, а я хочу почуватися в безпеці. Нехай інші змінюють країну, в якій я живу, на краще, лише щоб не змінювався я сам».
Натомiсть Христос нас кличе до iншого способу життя. Він воскрес із мертвих для того, щоб змінити спершу нас, зрушити і підняти спершу мене, а через мене – усе і всіх довкола. Якщо я хочу кращого суспільства, країни, світу, то спершу мушу стати кращим сам. І день цієї великої переміни, коли наше Сонце встає, є саме сьогодні! Сьогодні наш Великдень! Станьмо великими у воскреслому Спасителеві! Христос засяяв нам із гробу і є нашим Сонцем правди. Досить нарікати – час діяти! Сходить Сонце – починається новий день. У світлі Його проміння маємо даровану нам нагоду саме сьогодні, у цей день і час – не змарнуймо її!
Дорогі в Христі браття і сестри! Вітаю всіх вас із нинішнім світлим празником Воскресіння Христового, із днем визволення від смерті й зла та відкриття дверей до життя, надії і любові. Зичу всім миру Христового, миру, який дарує нам Христова перемога над злом і неправдою, миру, якого серед війни так щиро прагне кожне українське серце. Ще раз усім вам, в Україні й на поселеннях сущим, засилаю свої сердечні вітання. Щиро бажаю вам благословенних Великодніх свят, смачного свяченого яйця та світлої пасхальної радості!
Благодать воскреслого Господа нашого Ісуса Христа, любов Бога Отця і причастя Святого Духа нехай буде з усіма вами!
Христос воскрес! Воістину воскрес!
† СВЯТОСЛАВ
Дано в Києві,
при Патріаршому соборі Воскресіння Христового,
у 5-ту неділю Великого посту, 2 квітня 2017 року Божого
