«Покликані до святості: Жити за Божим задумом через Його благодать» – В Єпархії Святого Йосафата в Пармі відбулися Осінні молодіжні реколекції

 

Молодь, молодіжні лідери, миряни та духовенство Єпархії Святого Йосафата в Пармі УГКЦ та Візантійської Католицької Митрополичої Архиєпархії Піттсбурга зібралися з п’ятниці до неділі, 18-20 вересня 2026 року, в Таборі Гаясута – таборі Скаутів Америки – в м. Шарпсбурзі, штат Пенсільванія на щорічні Осінні молодіжні реколекції.

Темою цьогорічного заходу було «Покликані до святості: Жити за Божим задумом через Його благодать» з допоміжним біблійним віршем з Другого Послання святого апостола Павла до Тимотея: «[Він] спас нас і покликав святим покликом, не за наші діла, а за власним рішенням та благодаттю» (2 Тимотея 1,9а (перекл. о. Івана Хоменка, 3-го ЧСВВ)). Осінні молодіжні реколекції були організовані Єпархіальним молодіжним комітетом (ЄМК) під керівництвом о. Любомира Жибака, голови комітету та пароха Церкви Пресвятої Трійці УГКЦ в м. Янгстауні, штат Огайо та Церкви Св. Анни УГКЦ в м. Остінтауні, штат Огайо, який також є головою єпархіяльного Відділу захисту дітей, молоді та дорослих з особливими потребами та наступними членами ЄМК які взяли участь в реколекціях: Майклом Шпаком, координатором заходу якому допомагала в цьому його дружина Белінда та які обидва належать до Церкви Св. Юрія УГКЦ в м. Піттсбурзі, штат Пенсільванія, Михайлом Лівим та Йосифом Лівим з Церкви Св. Івана Хрестителя в м. Піттсбурзі, штат Пенсільванія, Вікторією Фрід з Церкви свв. Петра і Павла УГКЦ в м. Ембріджі, штат Пенсільванія та Вікторією Федорою з Церкви Св. Юрія УГКЦ в м. Піттсбурзі, штат Пенсільванія. У реколекціях разом зі своїми дітьми взяли участь парафіяни Церкви св. Андрія в м. Пармі, штат Огайо — п. Володимир та п. Наталія Процюки. Допомогу в проведенні заходу також надали інші члени ЄМК, які не змогли взяти участь у самих реколекціях з особистих причин: диякон Мирон Шпак з Церкви Пресвятої Трійці УГКЦ в м. Карнегі, штат Пенсільванія, піддиякон Йосиф Запперник з Церкви св. Андрія УГКЦ в м. Пармі, штат Огайо та Олена Корендій з Церкви Покрова Пресвятої Богородиці в м. Пармі, штат Огайо. Особлива подяка Кім Денігер з Табору Гаясута та її чудовому персоналу за теплу гостинність, надану учасникам реколекцій.

 

Головним доповідачем на цьогорічних Осінніх молодіжних реколекціях був о. Натанаїл Тапсак з Візантійської Католицької Митрополичої Архиєпархії Піттсбурга, який є парохом Візантійської Католицької Церкви Пресвятої Трійці в м. Сайксвіллі, штат Пенсільванія та Візантійської Католицької Церкви Різдва Пресвятої Богородиці в м. Дюбуа, штат Пенсільванія.

 

Захід розпочався в п’ятницю ввечері молитвою Дев’ятого часу, яку очолив о. Натанаїл, після чого відбулася вечеря. Згодом о. Любомир Жибак тепло привітав усіх учасників реколекцій, після чого о. Натанаїл виголосив свою першу науку. Головний доповідач розпочав розмову на тему «Справжнє щастя» із запитання, над яким розмірковує людство: як здобути щастя? О. Натанаїл наголосив, що щастя — це те, чого ми всі прагнемо, однак воно швидко минає. Натомість, ми насправді прагнемо тривалого миру, який ніколи не зникає. Для християн відповідь очевидна: джерелом такого тривалого миру є Ісус Христос, Який після Свого Воскресіння звернувся до апостолів зі словами: «Мир вам!» (див. Івана 20,19). Христос навчає нас — особливо в Нагірній проповіді — передусім шукати Божого Царства і Його правди (див. Матея 6,33) і завдяки цьому знаходити спокій від життєвих тривог. Для християнина шукати Царства означає регулярно приділяти час молитві протягом дня, віддаючи пріоритет церковним богослужінням та Святим Тайнам. Молитва потребує підготовки: по-перше, створення тихого фізичного простору (куточка з іконами); по-друге, усунення чинників, що відволікають увагу (у наш час це насамперед електронні пристрої), які наповнюють наш розум думками й тривогою; і по-третє, наявності плану того, як ми проводитимемо час у молитві. Для досвідченого християнина регулярна молитва справді стає джерелом того тривалого миру, якого ми всі прагнемо. Перший день реколекцій завершився ватрою просто неба.

 

У суботу вранці, після молитви Першого часу та сніданку, група вирушила на прогулянку понтонним човном під проводом співробітника Табору Гаясута. Маршрут пролягав річками Аллегейні, Огайо та Мононгагейла, що течуть через м. Піттсбург, штат Пенсильванія і зливаються в межах міста, під мальовничими краєвидами та панорамою хмарочосів, що викликало в учасників багато радості, сміху та захоплення. Після прогулянки учасники пообідали, а потім прослухали другу науку о. Натанаїла, назва якої говорила сама за себе: «Що таке молитва і як молитися?». Реколектант зазначив, що на перший погляд ми можемо не усвідомлювати, що в Євангеліях Христос навчає нас основ молитви — як Своїм словом, так і Власним прикладом. Він каже нам «увійти в глибину свого єства» й молитися потай (див. Матея 6,6); в інших випадках Христос завершує або розпочинає день Свого служіння, йдучи молитися в пустинне місце. І все ж молитва часто не здається чимось очевидним і зрозумілим. Тому о. Натанаїл звернувся до порад одного з отців-пустельників — Евагрія Понтійського [який жив у IV столітті після Христа]. Реколектант зауважив, що з різних коротких його творів ми дізнаємося, що молитва — це не просто вимовляння слів до Бога, коли наші думки деінде, а дія, що вимагає цілковитої уваги; ми вчимося сприймати молитву як поживу для душі, подібно до того, як хліб є поживою для тіла; ми усвідомлюємо, що молитва не буде легкою і вимагатиме наполегливості; нас попереджено, що пристрасті — особливо гнів на ближнього — ускладнюють молитву, тому з ними слід розібратися насамперед; і, нарешті, що до молитви прохання (тобто коли ми просимо про щось) завжди слід підходити з настроєм молитви Господньої: нехай буде воля Його, а не обов’язково наша. Далі, спираючись на вчення православного богослова XIX століття, о. Натанаїл звернувся до практичних порад, розглянувши прості настанови щодо молитви: готувати серце й розум перед молитвою, зважати на свої слова та робити паузу після завершення молитви, перш ніж продовжувати день. Насамкінець доповідач зупинився на особливостях молитви, зазначивши, що всі християни — чи то миряни, чи духовенство, чи ченці — потребують молитовного правила; що молитва — це звичка, яку слід впроваджувати у свій розпорядок щонайменше двічі на день; і що різні види молитви краще підходять різним людям. О. Натанаїл завершив свої науки закликом: якщо ви ще не молитеся вранці та ввечері, складіть план і почніть уже сьогодні — це змінить ваше життя.

 

Реколектант також підготував для учасників матеріал для іспиту сумління перед Святою Тайною Сповіді, до диспозиції якої був доступний він сам, о. Любомир Жибак та о. Ярослав Коваль, парох Церкви св. Івана Хрестителя УГКЦ в м. Піттсбурзі, штат Пенсільванія, Церкви св. Володимира Великого УГКЦ в м. Арнольді, штат Пенсільванія та Церкви Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ в м. Нью-Александрія, штат Пенсільванія. Після цього учасники реколекцій спробували свої сили в стрільбі з лука на спеціальному майданчику Табору Гаясута, а згодом взяли участь у Вечірні та вечері. По завершенні трапези відбулася зустріч у форматі «запитання-відповідь» із духовенством. О. Любомир і о. Натанаїл відповідали на запитання учасників, поєднуючи гумор і щирість із катехитичними повчаннями. Ця зустріч стала пізнавальною, веселою та цікавою нагодою для всіх — а особливо для молоді — поставити запитання священнослужителям, поглибити розуміння віри та поділитися власним життєвим досвідом. Насамкінець усі присутні заспівали традиційне українське «Многая літа» п. Наталії Процюк, яка того дня святкувала свій день народження; святкування продовжилося дружнім спілкуванням за частуванням — тортом та іншими смаколиками, якими почастувала присутніх родина Процюків. День завершився вільним часом.

 

У неділю в Церкві св. Івана Хрестителя УГКЦ в м. Піттсбурзі, штат Пенсільванія групу тепло зустріли владика Богдан Данило, Правлячий Архиєрей Єпархії святого Йосафата в Пармі, о. Ярослав Коваль, настоятель храму та парафіяни на Божественній Літургії, яку очолив владика Богдан у співслужінні з о. Ярославом та о. Натанаїлом. Після богослужіння відбувся обід, що завершив реколекції.

 

Цьогорічні Осінні молодіжні реколекції були чудовою та сповненою молитви подією, під час якої всі присутні змогли відчути Господню любов та поділитися цією любов’ю один з одним. Наступні Осінні молодіжні реколекції заплановано на осінь 2027 року.

 

Єпархія Святого Йосафата в Пармі УГКЦ