A meaningful journey through Lent ought to unsettle our comfort zones. One of these comfort zones might be an attitude of living with an attitude of entitlement. Recall how some of the apostles were arguing among themselves as to who was the most important. Jesus sat them down and said, “If anyone wishes to rank first, he must remain the last one of all and the servant of all” (Mk. 9:36). How do you and I approach Jesus?
Recall how the Gospels tell of us people jeering, insulting and mocking Jesus on the cross. When you and I judge others, laugh or bully others for what we perceive as different in the way they do things or present themselves, are we not like those unpleasant persons at the foot of the cross? Are we setting ourselves as more important than others just as the apostles did? The friends of the paralytic in today’s Gospel reveal to us how we ought to witness to Jesus Christ. They were so motivated that they even made a hole in someone’s roof to get their friend to Jesus for healing. Jesus tells them that the paralytic is healed because of the faith of these friends. They vividly reveal what being a servant to one another calls us to do. Others around us are thirsting to hear the healing words of Jesus Christ, and not demeaning, critical or bullying words. Dare to be a servant of others, presenting them to Jesus Christ for healing in our prayers, with our words of love and encouragement, and forgiveness. Take the challenge!
РОЗДУМИ МИТРОПОЛИТА СТЕФАНА НА ДРУГУ НЕДІЛЮ ВЕЛИКОГО ПОСТУ
Свідома подорож через Піст мала би змістити наші зони комфорту. Однією з таких комфортних зон може бути поведінка, наче нам щось належиться. Пригадайте, як апостоли сварилися між собою, хто з них найважливіший. Ісус охолодив їх словами: “Коли хто хоче бути першим, нехай буде з усіх останнім і усім слугою” (Мк. 9, 36). Як ви і я приступаємо до Ісуса?
Пригадуєте історію з Євангелія, як люди насміхалися, дражнили і принижували Ісуса на хресті. Коли ви, чи я осуджуємо інших, насміхаємося чи ображаємо їх за те, що вважаємо їхню поведінку чи ставлення неприйнятними, чи не уподібнюємося ми до тих огидних людей біля підніжжя хреста? Чи не вважаємо ми себе важливішими за інших, подібно як це вважали апостоли? Друзі розслабленого з сьогоднішнього Євангельського читання показали нам, як ми повинні свідчити про Ісуса Христа. Вони були настільки впевненими, що навіть зробили діру в чиємусь даху, щоб тільки Ісус звернув увагу й оздоровив їхнього приятеля. Ісус сказав їм, що їхній розслаблений приятель оздоровився лише завдяки їхній вірі. Вони чітко показали нам, що означає заклик бути слугою один одному. Люди навколо нас спраглі чути слова оздоровлення від Ісуса Христа, а не слова приниження, критики і образ. Відважтеся бути слугами іншим, моліться до Ісуса Христа за їхнє здоров’я, підтримуйте словами любові, заохочення і прощення. Прийміть цей виклик!
