AMORIS LAETITIA – The Joy of Love and Family
The Church is celebrating the Year “Amoris Laetitia Family” an initiative of Pope Francis, which aims to reach and be implemented in every parish, diocese and family. The family (as the Domestic Church) deserves a year of celebrations, so that it can be placed at the center of commitment and care from every pastoral and ecclesial reality.
Goals of this Special Year of the Family are: share the content of the Apostolic Exhortation; proclaim that the Sacrament of Marriage is a gift; enable families to become active agents of the family apostolate; make young people aware of the importance of formation in the truth of love and in the gift of self; and broaden the vision and scope of the family apostolate.
Each month, we will provide a Meditation from Pope Francis’ Amoris Laetitia to help our families grow and celebrate during this extraordinary year. This month we reflect on JOY within the family:
Joy is an attribute of God’s divine love. To reflect God in our family life, we are called to be joyful by developing our relationship with Christ.
We rejoice at the good of others when we see their dignity and value their abilities and good works. This is impossible for those who must always be comparing and competing, even with their spouse, so that they secretly rejoice in their failures. When a loving person can do good for others, or sees that others are happy, they themselves live happily and in this way give glory to God, for “God loves a cheerful giver” (2 Cor 9:7). Our Lord especially appreciates those who find joy in the happiness of others. If we fail to learn how to rejoice in the well-being of others and focus primarily on our own needs, we condemn ourselves to a joyless existence, for, as Jesus said, “it is more blessed to give than to receive” (Acts 20:35). The family must always be a place where, when something good happens to one of its members, they know that others will be there to celebrate it with them. Let us reflect and meditate on the following questions in reference to our family:
- What are some joys we have experienced in our family? Are there ways to build upon
these joys to create a more joyful home?
- In what ways could we add more joy to our family? Could we be more cheerful in giving and
complain less? Could we focus less on our own needs and more on the happiness of a family
member? Could we rejoice in our family’s love by affirming each other more with
compliments? Could we smile more at our family members?
- Do we base our lives on the joyful awareness that we are beloved sons and daughters of God,
or do we let something rob us of the joy of the Gospel? What is it that robs us? Is it anxiety,
fear or impatience? How might prayer help with these things?
AMORIS LAETITIA – Радість любові
Папа Франциск оголосив рік роздумів над своїм Апостольським зверненням на тему родини: «Amoris Laetitia», тому Церква, бере до уваги цю ініціативу Святішого Отця, яка має на меті охопити та реалізуватись у кожній парафії, єпархії та сім’ї. Сім’я, як домашня Церква, заслуговує на рік святкувань, щоб її можна було поставити в центр душпастирської опіки.
Метою цього особливого року сім’ї є роздуми та ділення змістом цього Апостольського звернення; проголошування про те, що Таїнство Подружжя є даром; створення можливостей для сімей утверджуватися у місії євангелізації; інформування молоді про важливість виховання в правді, любові та в даруванні себе; розширити бачення та сферу застосування сімейного апостольства.
Щомісяця ми пропонуватимемо роздуми над зверненням Святішого Отця Папи Франциска в «Amoris laetitia», щоб допомогти нашим сім’ям рости та святкувати протягом цього надзвичайного року. Цього місяця ми розмірковуємо над радістю в сім’ї:
Радість – це ознака Божої любові. Для того, щоб віддзеркалювати Бога у нашому родинному житті, ми покликані виявляти радість, розвиваючи наші стосунки з Христом.
Ми радіємо добру інших, коли бачимо та шануємо їхню гідність, здібності та добрі справи. Цю радість неможливо переживати для тих, хто завжди порівнює себе з іншими та конкурує, навіть зі своїм подругом чи з дружиною, таємно радіючи їхнім невдачам. Коли любляча людина робить добро для інших або бачить, що інші є щасливі, тоді вона сама щаслива і таким чином віддає славу Богові, бо «Бог любить тих, хто ділиться радо з іншими» (2 Кор. 9: 7). Наш Господь особливо цінує тих, хто знаходить радість у щасті інших. Якщо нам не вдається навчитися радіти щастю інших людей і лише зосереджуватися, насамперед, на власних потребах, ми прирікаємо себе на безрадісне існування, бо, як сказав Ісус, «більше щастя давати, ніж брати» (Діян. 20:35). Сім’я завжди повинна бути місцем, де радість одного з її членів стає радістю усіх. Роздумаймо над такими питаннями стосовно нашої родини:
- Які радісні події пережила наша родина? Як постійно творити радісну атмосферу вдома?
- Чи могли б ми більш радо дарувати та менше скаржитися? Чи могли б ми менше зосереджуватись на власних потребах, а більше на потребах наших рідних? Чи могли б ми творити атмосферу любові у нашій сім’ї через приємне спілкування та компліменти одні одним? Чи могли б ми більше дарувати посмішок нашим рідним?
- Чи ми базуємо своє життя на радісному усвідомленні того, що ми улюблені сини та дочки Божі? Чи ми дозволяємо, щоб щось нас відволікало від радості Євангелія? Чи це тривога, чи страх чи нетерпеливість? Як молитва може нам у цьому допомогти?
