Вих. ВА 23/304 ENG

CHRISTMAS PASTORAL LETTER OF HIS BEATITUDE SVIATOSLAV

Most Reverend Archbishops and Metropolitans, God-loving Bishops, Very Reverend Clergy, Venerable Monastics, Dearly Beloved Brothers and Sisters, in Ukraine and throughout the world

Therefore the Lord himself will give you a sign. Behold, the virgin shall conceive and bear a son, and shall call his name Immanuel. (Is. 7:14)

Christ is born! Glorify Him!

Beloved in Christ!

In this time of war, we, the Ukrainian people need a sign, a sign of hope—that God is with us, that God’s life-giving power is stronger than the deadly power of the enemy fighting against us. In the Holy Scriptures, the birth of a child is a sign of hope from God! Today throughout the world the Church proclaims: “But as he [Joseph] considered these things, behold, an angel of the Lord appeared to him in a dream, saying, ‘Joseph, son of David, do not fear to take Mary as your wife, for that which is conceived in her is from the Holy Spirit… She will bear a son, and you shall call his name Jesus, for he will save his people from their sins.’ All this took place to fulfil what the Lord had spoken by the prophet: ‘Behold, the virgin shall conceive and bear a son, and they shall call his name Immanuel’ (which means, God with us)” (Mt. 1:20, 22–23).

Isaiah prophesied about Christ: “For to us a child is born, to us a son is given; and the government shall be upon his shoulder, and his name shall be called Wonderful Counselor, Mighty God, Everlasting Father, Prince of Peace” (Is. 9:6). As often happens with God’s promises, the fulfillment of the prophecy exceeds all human expectations because the Child that is born is not just an ordinary human child but the Son of God! He is the living God present among us. What is now being sent to humankind is not only a sign and symbol of hope – the Lord Himself comes to ensure and fulfill this hope. He comes as a baby in whom is God’s power and might, God’s authentic peace for all humanity, and for Ukraine in particular. The eternal God becomes man, one of us, for all time. So indeed, God is with us!

Angels rejoice in heaven, and people exalt today,

and all creatures leap with joy

because of the birth of the Lord Saviour in Bethlehem;

for all deceit of idolatry has ceased,

and Christ reigns forever.

We must live with the hope of Christ, overcoming all challenges and trials. Even when it seems to us that the world around us is collapsing, when the enemy’s deceitful propaganda suggests to us that we have no future, we still hope against hope—because God is with us! The Holy Apostle Paul reminds us: “Jesus Christ is the same yesterday and today and forever” (Heb. 13:8). If we have Christ, we have a future that no one can take away from us.

The Almighty God comes into the world even now, this year, in His Nativity, in the body of a defenseless, weak child, to dispel fear before the strong and powerful of this world. God does not force anyone to anything but captivates us with his beauty and light, joy and peace. He appears to us today as a weak and vulnerable baby so that we accept Him, love Him, and tenderly embrace Him—embrace the One who envelops us with His love. How wondrous are God’s plans! The Ruler of the world, the Prince of Peace is the Child of God! So, in the Nativity of Christ, we can already see today that our future is not to be feared—it is full of peace, joy, tenderness, grace, and love, as we sing in the carol:

And the bright star cries out to the world:

The Messiah brings joy and happiness!

To Bethlehem hasten all of you now,

To welcome God in a poor cave!

God makes Himself dependent on people. He becomes a child so that we, taking up the mission of Mary, His Mother, and Joseph the Betrothed, protect Him from all dangers, all the Herods of this world.

We feel the same responsibility today regarding the children of the war in Ukraine. This is the most vulnerable segment of our society, and the trauma of war in children is the most complex. There are millions of women and children among Ukrainian refugees and internally displaced persons. Among the various types of humanitarian crises are the education and upbringing of children under the constant threat of rockets and bombs, poorly implemented school programs, stolen years of childhood innocence, and freedom from worry. We will protect our children in every way available to us! At the same time, let us remember that their spiritual wounds are healed in love, both in their family and in the family of God’s children—in the Church of Christ. Let our church communities be a safe space for children, free from all forms of violence and contempt for human life, because to accept a child in the name of God is to accept the newborn Christ.

Dreaming of a bright future for our children, we must understand that for our people true victory is not only the liberation of territories and secured borders. Winning the war means creating a safe spiritual space of hope for the Ukrainian family, unafraid to give birth to children in their native land. Let every Ukrainian child be for us a sign of hope from God and of our faith in a blessed future.

On this joyful day of Christ’s Nativity, “let us commend ourselves, and one another, and our whole life to Christ our God.” May all those imprisoned and held captive know that we have not forgotten them and continue to pray for them. May all the wounded and traumatized experience the joy of our Savior’s birth and God’s healing touch. May the relatives and friends of those who have gone missing without trace never doubt the Lord’s closeness to them.

With Christ in our hearts, already today let us plan to rebuild all that has been destroyed—both physical and spiritual, so that our brothers and sisters, scattered around the world, do not lose hope of returning home, but, on the contrary, dream of their active participation in the revival of the country. But above all, let all the children of our nation know how much God loves them, and that with God’s love even the greatest evil can be overcome.

From the bottom of my heart, I impart on you all my fatherly blessing, and wish each of you, from the youngest to the oldest, the authentic joy of the children of God, a tasty kutia, a merry celebration of Christ’s Nativity, and a happy, peaceful, and blessed New Year!

Christ is born! Glorify Him!

† SVIATOSLAV

Given in Kyiv

at the Patriarchal Cathedral of the Resurrection of Christ,

on the day of the Holy Praiseworthy Apostle Andrew the First-called

the 30^th of November in the 2023^rd Year of our Lord

Вих. ВА 23/304

РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ БЛАЖЕННІШОГО СВЯТОСЛАВА

Високопреосвященним архиєпископам і митрополитам, боголюбивим єпископам, всечесному духовенству, преподобному монашеству, возлюбленим братам і сестрам, в Україні та на поселеннях у світі сущим

Оце ж сам Господь дасть вам знак:  Ось дівиця зачала, і породить сина і дасть йому ім’я Еммануїл (Іс. 7, 14).

Христос народився! Славімо Його!

Дорогі в Христі!

 Під час війни ми, український народ, потребуємо знаку, – знаку надії, що Бог є з нами, що життєдайна Господня сила сильніша від смертоносної сили ворога, який воює проти нас. У Святому Письмі народження дитини – знак надії від Бога! Сьогодні по всьому світу Церква проголошує: «І от, коли він [Йосиф] це задумав, ангел Господній з’явився йому уві сні й мовив: “Йосифе, сину Давида, не бійсь узяти Марію, твою жінку, бо те, що в ній зачалось, походить від Святого Духа”… А сталося все це, щоб здійснилось Господнє слово, сказане пророком: “Ось, діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть йому ім’я Еммануїл, що значить: З нами Бог!”» (Мт. 1, 20. 22–23).

Про Христа пророкував Ісая: «Бо хлоп’ятко нам народилося, сина нам дано; влада на плечах у нього; і дадуть йому ім’я: Чудесний порадник, сильний Бог, Отець довічний, Князь миру» (Іс. 9, 5). Як часто буває з Божими обітницями, сповнення пророцтва перевищує всі людські сподівання, бо Дитя, яке народжується, – це не тільки звичайне людське маля, а Син Божий! Він – живий Бог, присутній серед нас. Вже не лише знак чи символ надії посилається людині – сам Господь приходить, щоб запевнити і здійснити цю надію. Він приходить як немовля, у якому – Божа сила і могутність, справжній Божий мир для людства загалом і для України зокрема. Вічний Бог стає людиною, одним із нас, на всі часи. Отож справді, з нами Бог!

На небі ликують ангели,

І люди нині радіють,

Та веселяться всі створіння з народженого у Вифлеємі Спаса-Господа.

Бо всяка омана ідольська скінчилася,

Христос же панує навіки (Стихира на литії свята).

Христовою надією ми маємо жити, долаючи всі виклики і випробування. Навіть коли нам здається, що світ довкола нас валиться, коли оманлива ворожа пропаганда навіює нам, що в нас немає майбутнього, ми все ж таки проти надії надіємося – бо з нами Бог! Святий апостол Павло нагадує нам: «Ісус Христос учора й сьогодні – той самий навіки» (Євр. 13, 8). Якщо маємо Христа – маємо майбутнє, якого ніхто не зможе в нас відібрати.

Всемогутній Бог приходить на світ і нині, у своєму цьогорічному Різдві, у тілі беззахисної, слабкої дитини, щоб розвіяти страх перед сильними і могутніми цього світу. Бог не примушує нікого до нічого, а захоплює нас своєю красою і світлом, радістю і миром. Він являється нам  сьогодні як немічне і вразливе немовля, щоб ми Його прийняли, любили й ніжно пригорнули, – пригорнули Того, хто нас огортає своєю любов’ю. Які дивні плани Божі! Володар світу, Князь миру – це Боже Дитятко! Отож у Різдві Христовому бачимо вже сьогодні, що наше майбутнє не є страшним – воно сповнене миром, радістю, ніжністю, благодаттю і любов’ю, як співаємо в колядці:

А ясна зоря світу голосить:

Месія радість, щастя приносить!

До Вифлеєма спішіть всі нині,

Бога витайте в бідній яскині!

Бог себе робить залежним від людей. Він стає дитиною для того, щоб ми, перейнявши місію Марії, Його Матері, і Йосифа Обручника, захищали Його перед усіма небезпеками, усіма Іродами цього світу.

Таку саму відповідальність ми відчуваємо сьогодні стосовно дітей війни в Україні. Це найбільш вразлива частина нашого суспільства, і травма війни в дітей – найскладніша. Серед українських біженців і внутрішньо переміщених осіб – мільйони жінок із дітьми. Серед різних видів гуманітарної кризи – освіта і виховання дітей під безнастанною загрозою ракет і бомб, не виконані належно шкільні програми, вкрадені роки дитячої невинності й безтурботності. Усіма можливими і доступними нам способами захистімо наших дітей! Пам’ятаймо при цьому, що їхні душевні рани лікуються в любові як у сім’ї, так і в родині дітей Божих – у Христовій Церкві. Хай наші церковні спільноти будуть безпечним простором для дітей, вільним від будь-якого насилля та зневаги людського життя, адже прийняти дитину в ім’я Боже – це прийняти новонародженого Христа.

Мріючи про світле майбутнє для наших дітей, маємо зрозуміти, що справжня перемога нашого народу – це не лише звільнення територій та безпечні кордони. Перемогти у війні означає створити безпечний духовний простір надії для української сім’ї, яка не боятиметься народжувати дітей на рідній землі. Хай кожна українська дитина буде для нас знаком надії від Бога і нашої віри у благословенне майбутнє.

У цей радісний день Різдва Христового «самих себе, і один одного, і все життя наше Христу-Богові віддаймо». Хай знають усі поневолені та полонені, що ми про них не забуваємо і за них молимося. Хай усі поранені й травмовані відчують радість народження Спаса світу і цілющий Божий дотик. Хай не сумніваються в Господній близькості рідні та близькі тих, хто пропав безвісти.

Із Христом у серці вже сьогодні плануймо відбудовувати все зруйноване – фізичне і духовне, щоб наші брати і сестри, які розбіглися по світах, не втрачали надії на повернення додому, а навпаки, щоб мріяли про свою живу участь у відродженні країни. Та понад усе, хай знають усі діти нашого народу, як сильно  їх любить Господь і що з Божою любов’ю можна подолати найбільше зло.

Від щирого серця уділяю всім вам своє батьківське благословення та бажаю кожному з вас, від наймолодшого до найстаршого, справжньої радості дітей Божих, смачної куті, веселих свят Різдва Христового та щасливого, переможного, мирного і благословенного прийдешнього року!

Христос народився! Славімо Його!

† СВЯТОСЛАВ

Дано в Києві, при Патріаршому соборі Воскресіння Христового, у день Святого всехвального апостола Андрія Первозваного, 30 листопада 2023 року Божого