CHRISTMAS PASTORAL OF THE UKRAINIAN CATHOLIC HIERARCHY OF THE USA TO OUR CLERGY, RELIGIOUS, SEMINARIANS AND BELOVED FAITHFUL
Christ is born!
“…all at once with the angel there appeared a great throng of the hosts of heaven, praising God with the words: ‘Glory to God in the highest heaven, and on earth peace to those on whom his favour rests.” (Luke 2:13-14)
This was the joyous proclamation of the angels at the most significant event in human history to that point: the birth of the Messiah, the Son of God, in a stable in Bethlehem.
This intrusion of God into the world of men was something that was totally unexpected; it caught everyone off guard. In fact, we can say that, in sending His Son to us, God interrupted the normal course of events in the lives of many people. In the Gospel narrative, we see this clearly in those most closely associated with the Nativity of Christ.
Mary and Joseph were a typical young couple of the time, betrothed to each other in anticipation of a formal marriage that would take place some time in the future. That is, until the angel of the Lord appeared to them both, leaving their plans in shambles.
The shepherds were settling in for a long, uneventful night tending their sheep. That is, until the angels suddenly filled the sky and sent them hurrying in search of a poor stable.
The Magi were esteemed and established scholars in far-off Persia. That is, until a mysterious star compelled them to make a long and arduous journey to Palestine.
And Herod sat contentedly on his throne in Jerusalem. That is, until the Magi brought him the astonishing news of the birth of a would be pretender to his throne that shook him to his core. Indeed, the news of Jesus’ birth not only interrupted the lives of these people, it totally upended them.
It is more important for us, however, to observe how God’s interruption changed these people, for better or worse.
We see that Mary and Joseph did not fall into anger or despair at the predicament they found themselves in. Rather, they embraced it in obedience, the news brought by the Archangel Gabriel, as the will of God for them. “Let it be done according to your word” said Mary to Gabriel, while Joseph “did what the angel of the Lord told him to do”.
The shepherds were rewarded for their sleepless night with the honor of being first to worship the Son of God in the flesh. The Magi were privileged with being the first to bring gifts to the newborn King. Only King Herod did not embrace God’s intrusion into his life as a blessing, unleashing rather, a violent wave of terror and bloodshed upon the innocent infants of Bethlehem.
Dearly beloved in Christ! Each of our lives is filled with interruptions, inconveniences, and unexpected intrusions. Though these are unexpected, they are not random, meaningless events. In fact, these interruptions are divinely placed by God in our path for a reason. Like Herod, we do not always react as we should when these interruptions occur. So, God uses these interruptions to teach us patience and transform us into better and more Christ-like Christians. The small frustrations, the little interruptions in our life, in reality present opportunities for us to rely on God, to obey Him and to embrace His will for us.
A contemporary spiritual writer puts it this way: “You and I don’t live in a series of big dramatic moments. We don’t run from one big decision to the next. Rather, we all live in an endless series of little every day moments that shape our life. And the struggles that emerge from these little moments when things don’t go our way, when our plans fail and our life is interrupted, reveal the character of our heart.”
Perhaps, we can view the pandemic that is spreading throughout the world at the present time as one of these unexpected and unwanted intrusions into our life. It has certainly interrupted our celebration of Our Lord’s Nativity in a dramatic fashion.
Because of it, our ability to travel and visit friends and family with the joy of Christmas has been greatly restricted. Caroling concerts and Christmas plays have been cancelled. Even worse, our ability to come together in our parish churches to worship Christ in His Nativity in the divine services is diminished as well. Perhaps we have ourselves been sickened with the virus or have lost friends or family to it. And because of this we have become embittered, sad and depressed. When will it finally end?
Dear brothers and sisters! Instead of falling into despair, let us resolve to look upon this interruption in our life through the eyes of faith and as a God-given opportunity to grow in grace, in spiritual peace, and in love for each other. At this time when most of us are more homebound, let us devote more time to personal and family prayer, spiritual reading and meditation upon the miracle of Christ’s Incarnation and His coming to us as a helpless baby. And let us be true neighbors and stretch our helping hands and hearts to those in our communities who are suffering both spiritually and physically during these difficult days.
And remember that with the Birth of Christ all fear and doubt are conquered, all darkness and chill are banished, leaving only the light, warmth and love of the newborn Emmanuel – God With Us!
May the blessing of the newborn Christ be with all of you!
Christ is Born! – Glorify Him!
+Borys Gudziak
Archbishop of Philadelphia for Ukrainians
Metropolitan of Ukrainian Catholics in the United States
+Paul Chomnycky, OSBM (author)
Eparch of Stamford
+Вenedict Aleksiychuk
Eparch of St. Nicholas in Chicago
+Bohdan J. Danylo
Eparch of St. Josaphat in Parma
+Andriy Rabiy
Auxiliary Bishop of Philadelphia
Christmas 2020
РІЗДВЯНЕ ПАСТИРСЬКЕ ПОСЛАННЯ ЄПИСКОПІВ УКРАЇНСЬКОЇ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ В СПОЛУЧЕНИХ ШТАТАХ АМЕРИКИ ВСЕЧЕСНИМ ОТЦЯМ, ПРЕПОДОБНИМ ЧЕНЦЯМ І ЧЕРНИЦЯМ, СЕМІНАРИСТАМ ТА ДОРОГИМ ВІРНИМ
«..і вмить пристала до ангела велика сила небесного війська, що хвалила Бога й промовляла: Слава во вишніх Богу й на землі мир людям його вподобання.» (Лк. 2:13-14)
Це була радісна звістка ангелів про найважливішу подію в історії людства, яка відбулася до цього часу: народження Месії, Сина Божого, у стаєнці у Вифлеємі.
Цей прихід Бога у світ людей був чимось абсолютно несподіваним; це застало всіх зненацька. Насправді ми можемо сказати, що, посилаючи свого Сина до нас, Бог змінив нормальний хід подій у житті багатьох людей. У євангельській розповіді ми це чітко бачимо у тих, хто найтісніше пов’язаний із Різдвом Христовим.
Марія та Йосиф були типовим молодим подружжям того часу – зарученими, та очікували офіційного шлюбу, який мав відбутися у майбутньому, поки ангел Господній не з’явився їм обом та не змінив їхніх планів.
Пастухи розташувалися на довгу і спокійну ніч, пасучи своїх овець, аж раптом з’явилися на небі ангели і наказали їм поспіхом шукати бідну стаєнку.
Волхви були шанованими та визначними вченими у далекій Персії, аж поки таємнича зірка не змусила їх здійснити довгу і важку подорож до Палестини.
Ірод також задоволено сидів на своєму престолі в Єрусалимі до того часу, коли волхви принесли йому дивовижну звістку про народження того, хто претендує на його трон, і це схвилювало його до глибини душі. Дійсно, звістка про народження Ісуса не тільки змінила життя цих людей, але й повністю перевернула їх.
Однак, для нас найважливіше – це спостерігати, як Боже втручання змінило цих людей на краще чи на гірше.
Ми бачимо, що Марія та Йосип не впадали у гнів чи зневіру через скрутне становище, в якому вони опинились. Вони, натомість, слухняно прийняли звістку, яку Архангел Гавриїл приніс їм, як волю Божу. «Нехай станеться за твоїм словом», – сказала Марія Гавриїлу, тоді як Йосип «виконав те, що наказав йому ангел Господній».
Пастухи отримали нагороду за безсонну ніч, удостоївшись честі першими поклонитися воплоченому Божому Сину. Волхви отримали привілей бути першими, хто приніс подарунки новонародженому Цареві. Тільки цар Ірод не сприйняв втручання Бога у його життя як благословення, натомість розпочав жорстоке переслідування та кровопролиття невинних немовлят Вифлеєму.
Дорогі улюблені у Христі! Кожне наше життя сповнене перебоїв, незручностей та несподіваних втручань. Хоч вони приходять несподівано, проте це не випадкові, безглузді події. Насправді, ці перебої Бог ставить на нашому шляху з певної причини. Подібно як Ірод, ми не завжди реагуємо, як слід, коли виникають ці труднощі. Отже, Бог використовує їх з метою навчити нас терпеливості, змінити нас на краще та уподібнити до Христа. Невеликі розчарування та маленькі труднощі у нашому житті насправді надають нам можливість навчитися як покладатися на Бога, слухатися Його і прийняти Його волю для нас.
Сучасний релігійний письменник написав так: «Ми з вами не живемо серед великих драматичних моментів. Ми не переходимо від одного великого рішення до іншого. Натомість, ми всі живемо в нескінченній серії маленьких щоденних моментів, які формують наше життя. І боротьба, яка виникає серед цих маленьких моментів, коли справи не йдуть згідно наших бажань, коли наші плани провалюються і наше життя руйнується, виявляє характер нашого серця».
Можливо, ми можемо розглядати пандемію, яка поширюється по всьому світу в даний час, як одне з цих несподіваних і небажаних вторгнень у наше життя. Це, безумовно, драматично вплинуло на наше святкування Різдва Господнього.
У зв’язку з цим наша можливість подорожувати та відвідувати друзів та родину з радістю Різдва стала значно обмежена. Скасовано концерти Різдвяних коляд та різдвяні вистави. Більше того, наші зібрання у парафіяльних церквах, щоб поклонитися Христу в Його Різдві на богослужіннях, також обмежуються. Можливо, ми самі захворіли на вірус або втратили від нього друзів чи родичів, і через це ми стали озлобленими, сумними та пригніченими. І питаймося – Коли ж це нарешті закінчиться?
Дорогі брати та сестри! Замість того, щоб впадати у відчай, постановімо собі дивитись на цей період нашого життя очима віри та, як дану Богом, можливість рости в благодаті, у духовному мирі та у любові один до одного. У цей час, коли більшість із нас перебуває у власних домівках, присвятімо більше часу особистій та спільній родинній молитві, духовному читанню та роздумам над чудесним воплоченням Христа та над Його приходом до нас як маленьке безпомічне немовлятко. Будьмо справжніми ближніми та простягнімо руку допомоги і серце тим, хто у нашій спільноті духовно та фізично страждає у ці важкі дні. Пам’ятаймо, що з народженням Христа перемагаються усі страхи та сумніви, зникає усіляка темрява, залишаючи лише світло, тепло та любов Новонародженого Емануїла – З нами Бог!
Благословення новонародженого Христа нехай буде з усіма вами!
