GREAT FAST PASTORAL OF THE UKRAINIAN CATHOLIC HIERARCHY OF THE U.S.A. TO OUR CLERGY, HIEROMONKS AND BROTHERS, RELIGIOUS SISTERS, SEMINARIANS AND BELOVED FAITHFUL

 

“Open to me the doors of repentance, O Giver of Life. As we worship

in Your temple this morning, teach us how to purify

the temple of our bodies, and in Your compassion,

purify me by the goodness of your mercies.”

Matins, Sunday of Publican and Pharisee

With these words, we are invited to embark on the Lenten pilgrimage. The doors of repentance are opening! The Great Lent is beginning! Every year Great Lent is repeated, and each time it brings us great benefit if we as individuals, our families and church community entrust ourselves to start this journey. It is a preparation for the life to come and, more immediately, a preparation for the Bright Resurrection. Repentance for us as individuals is the conscious transformation of our hearts, our minds, and the very essence of our lives. This is at the heart of the Great Lent.

Through this Lenten pilgrimage, we begin our preparation for the glorious feast of the Resurrection of Our Lord. Daily we acknowledge our need to repent as we recite the Lenten prayer of Saint Ephrem of Syria. “Yes, O Lord and King, let me see my own sins and not judge my brothers and sisters for you are blessed for ever and ever. Amen.” We pray acknowledging that it is only when we enter the “wilderness of the desert of our heart” and focus inward that we take the first step on the road to repentance and the journey to and beyond the empty tomb on the day of Pascha.

During the Lenten days, we are offered the opportunity to seek release from those things we have allowed, often unconsciously, to hold us captive, yet which in and of themselves have no real power over us. Now, during the forty days, we are challenged to do away with our passions, our preoccupations, our pride, our jealousy and anger. Now, we are assured that the doors of repentance are opened to those who knock.

Now, during the Lenten journey our prayer, fasting and almsgiving have the power to transform our lives and the lives of those around us. Repentance, however, must never be regarded as our spiritual activities that prepare us only for the feast of Pascha. Repentance stands at the very heart of our spiritual lives. Repentance is our ongoing, continuing and daily pursuit.

We enter this Lenten journey as individuals, but we are not alone, at the same time we enter this pilgrimage with our families and our church community. Together we stand at the doors of repentance. Together, we knock and implore the Giver of Life to lead us from the desert of our life into the joy of being with God.

On this journey with our eyes opened, and our hearts free to follow Christ, we will be able to see in the new light people around us. We will be able to listen attentively to those in need, those who are less fortunate than us in our community. We will be able to live our Christian vocation to preach the Good News of Christ, to be missionaries and missionary community, a welcoming and hospitable community both for its faithful and for strangers. We can manifest this spirit of service toward those who are closest to us – our brothers and sisters, mothers and fathers, fellow parishioners, and even to total strangers, whom we meet for the first time. We should remember that in our midst there are many, who have left the Church for a variety of reasons, or they do not attend simply because no one has ever said to them: “Come and see!” (John 1:46).

Great Lent is a perfect time to strive to live for our church community in unity, a community that is resplendent with evangelical joy and godly life. Our spiritual life will be a sign of God’s presence in the world, through our prayer and our service to others, we will proclaim the Good News.  This Lenten journey allows us to touch all aspects of our inner life, our church community and in a broader sense encompasses the fullness of Christian life. Let us be not afraid with joy to enter this Lenten pilgrimage, so on the Great Monday of Holy Week we can with a renewed spirit and sincere heart sing: “I see your bridal chamber completely engulfed with light, O my Savior, and I do not have a wedding garment to enter and enjoy Your brightness, fill the garment of my soul with light, and save me, O Lord, save me.”   Exapostilarion, Matins of Great Monday.

May God bless our Lenten pilgrimage toward the glorious Feast of the Resurrection!

+Borys Gudziak

Archbishop of Philadelphia for Ukrainians

Metropolitan of Ukrainian Catholics in the United States

+Paul Chomnycky, OSBM

Eparch of Stamford

+Вenedict Aleksiychuk

Eparch of St. Nicholas in Chicago

+Bohdan J. Danylo (author)

Eparch of St. Josaphat in Parma

+Andriy Rabiy

Auxiliary Bishop of Philadelphia

Great Fast, 2020

ПАСТИРСЬКЕ ПОСЛАННЯ ІЄРАРХІВ УКРАЇНСЬКОЇ КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ В СПОЛУЧЕНИХ ШТАТАХ АМЕРИКИ НА ВЕЛИКИЙ ПІСТ ВСЕЧЕСНІШОМУ ДУХОВЕНСТВУ, ПРЕПОДОБНОМУ МОНАШЕСТВУ, СЕМІНАРИСТАМ, НАШИМ ДОРОГИМ ВІРНИМ

“Відчини мені двері покаяння, Життєдавче, – молиться зранку дух мій

у святім твоїм храмі, бо вся моя тілесна храмина осквернена;

але ти, Щедрий, очисти мене своєю ласкавою милістю.”

Неділя Митаря і Фарисея – Утреня

 Цими словами нас запрошено розпочати Великопосну мандрівку. Відчиняються двері покаяння! Розпочинається Великий піст! Щороку цей час посту є благодатним, як для кожного з нас зокрема, так і для наших родин, церковних спільнот, усіх, які беремо участь у цій духовній подорожі. Він є приготуванням до майбутнього життя, до Світлого Воскресіння. Покаяння для нас людей – це свідома переміна серця, розуму та самого змісту нашого життя. Ось що лежить в основі Великого посту.

У цьому великопосному паломництві ми готуємося до славного празника Воскресіння нашого Господа. Щодня ми визнаємо необхідність покаятися, промовляючи Великопосну молитву святого Ефрема Сирійського: “Так, Господи Царю, дозволь мені бачити гріхи мої і не осуджувати моїх братів і сестер, бо ти благословенний на віки віків. Амінь”. Молячись, визнаємо те, що лише увійшовши в «пустелю власного серця» і, розважаючи в своїй душі, здійснюємо перший крок на шляху до покаяння та наближаємося до порожнього гробу Господнього у день Пасхи.

Протягом Великого Просту ми отримуємо можливість шукати звільнення від тих речей, які, з нашого дозволу, часто несвідомо, тримають нас у полоні, але все-таки не мають реальної влади над нами. Зараз, протягом сорока днів, перед нами стоїть завдання позбуватися наших пристрастей, нашої надмірної зайнятості, гордості, ревнощів та гніву. Тепер ми впевнені, що двері покаяння відчиняються перед тими, хто стукає.

Під час Великого посту наша молитва, піст і милостиня здатні змінити наше життя та життя оточуючих. Покаяння, однак, ніколи не слід розглядати, як нашу духовну практику, яка готує нас лише до Празника Пасхи. Покаяння є у центрі нашого духовного життя. Покаяння – це наше постійне і щоденне змагання.

Ми вступаємо на шлях Великопосного паломництва, як індивідуально, так і спільно із нашими родинами, церковними спільнотами, разом стоїмо біля дверей покаяння, стукаємо та благаємо Життєдавця вивести нас із пустелі нашого життя у радість буття з Богом.

У цій подорожі, відкривши очі та звільнивши серця від усього, що нас обтяжує, ми можемо іти слідом за Христом. Ми зможемо побачити в новому світлі людей навколо нас. Ми зможемо уважно вислухати потребуючих, тих, хто переживає певну життєву кризу у наших спільнотах. Ми зможемо жити нашим християнським покликанням, щоб проповідувати Добру Новину про Христа, стати місіонерами та місійними спільнотами, які є відкритими та гостинними, як для своїх вірних, так і для інших. Ми повинні проявляти дух служіння до наших найближчих – братів та сестер, матерів, батьків, парафіян та водночас до тих незнайомців, яких зустрічаємо вперше. Нам слід пам’ятати, що серед нас є також і такі, що відійшли від Церкви через різноманітні причини, або не відвідують храм, можливо тому, що їх ніхто не запросив, сказавши: «Прийди та подивись!» (Ів. 1:46)

Великий піст – це благословенний час для усіх добрих починань, щоб жити у єдності з нашою церковною спільнотою, яка сповнена євангельської радості та благочестивого життя. Наше духовне життя буде ознакою Божої присутності у світі, коли ми через молитву та служіння іншим голоситимемо Добру Новину. Ця Великопосна мандрівка дозволяє нам торкнутися всіх аспектів нашого духовного життя, нашої церковної спільноти та у ширшому значенні охоплює повноту християнського життя. Не біймося радісно розпочати цю духовну подорож Великого посту, щоб у Великий понеділок Страсного тижня ми змогли з оновленим духом та щирим серцем заспівати: “Світлицю твою, Спасе мій, бачу прикрашену, але одежі не маю, щоб до неї ввійти. Дай, Світлодавче, осяйність одінню душі моєї і спаси мене.” Великий Понеділок – Світильний

Нехай Бог благословить нашу Великопосну мандрівку до славного Празника Воскресіння Христового!

+Високопреосвященний Борис Ґудзяк

Митрополит Української Католицької Церкви у США

Архиєпископ Філадельфійський для Укpаїнців

+Преосвященний Павло Хомницький, ЧСВВ

Єпископ Стемфордської єпархії

+Преосвященний Венедикт Алексійчук

Єпископ Чиказької єпархії святого Миколая

+Преосвященний Богдан Данило (автор)

Єпископ Пармської єпархії святого Йосафата

+Преосвященний Андрій Рабій

Єпископ-Помічник Філадельфійський

Великий Піст 2020 р. Б.