Printable PDF

AMORIS LAETITIA – The Joy of Love and Family

The Church is celebrating the Year “Amoris Laetitia Family” an initiative of Pope Francis, which aims to reach and be implemented in every parish, diocese and family. The family (as the Domestic Church) deserves a year of celebrations, so that it can be placed at the center of commitment and care from every pastoral and ecclesial reality.

Goals of this Special Year of the Family are: share the content of the Apostolic Exhortation; proclaim that the Sacrament of Marriage is a gift; enable families to become active agents of the family apostolate; make young people aware of the importance of formation in the truth of love and in the gift of self; and broaden the vision and scope of the family apostolate.

Each month, we will provide a Meditation from Pope Francis’ Amoris Laetitia to help our families grow and celebrate during this extraordinary year. This month we reflect on Charity:

We learn of God’s love through the Scriptures, the testimony of God Himself, where we read that “whatever you did for one of these least brothers of mine, you did for me” (Mt 25:40). The Scriptures therefore instruct all, including families, to practice charity because Christ is present in every person, especially the poor and needy.

In Amoris Laetitia, Pope Francis called on the family to have an “expanding fruitfulness” that seeks to give life outside of one’s own family through charity. Charity is a living out of the family’s kingly mission to serve others. Pope benedict XVI explains that there are three unique elements to fruitful Christian charity that distinguish it from any other form of social assistance: a heartfelt concern for the
fullness of another person’s humanity, a “heart which sees” and faith.

Pope benedict XVI reminds Christians that it is not enough to “meet the needs of the moment,” such as providing food or shelter. They must also “dedicate themselves to others with heartfelt concern, enabling them to experience the richness of their humanity”, one of the beautiful ways to do this is to allow the other person to give back to the giver, welcoming their gifts of friendship and faith. To allow this deeper giving and sharing, families need “a formation of the heart” from an “encounter with God in Christ which awakens their love and opens their spirits to others.” This new heart looks upon love of neighbor not as“ a commandment imposed, so to speak, from without, but a consequence deriving from their faith, a faith which becomes active through love (cf. Gal 5:6).” It is a “heart that sees” like the Good samaritan. “This heart sees where love is needed and acts accordingly.” Finally, Christian charity must not leave God and Christ out of the equation because it is concerned with the whole man. as Pope Benedict XVI points out,
“often the deepest cause of suffering is the very absence of God.” Families should therefore naturally share their faith; with the help of grace, they will know when they should converse about the faith and when they should silently share the faith through loving actions.

1. What are some specific ways in which our family practices hospitality within our home? In what ways
is hospitality challenging for our family, and in what ways does it help our family grow in grace and
happiness?

2. Have we ever thought of hospitality in terms of welcoming the other as Christ? How might this calling
of Christian hospitality change our practices of hospitality?

3. What are some ways as a family to grow in hospitality? How might we open our home more to the
poor, lonely, brokenhearted and neglected? Is there someone who has a rough family life that could
use some time around our family for the support and encouragement that love offers?


AMORIS LAETITIA – Радість любові та сім’ї

З нагоди року «Сім’я Amoris Laetitia» –Папа Франциск написав листа до сімей, заохочуючи їх до того, аби труднощі та випробування не позбавили їх радості. Ця ініціатива Папи Франциска має на меті охопити кожну парафію, єпархію та сім’ю. Сім’я, як домашня Церква, заслуговує на рік відзначення та на душпастирську опіку з боку Церкви.

Метою цього особливого року сім’ї є ознайомлення із змістом Апостольського звернення Папи Франциска; проголошування Таїнства Шлюбу, як дару; створення можливості родинам ставати активними учасниками сімейного апостольства; допомагати молоді усвідомлювати важливість виховання в дусі любові та даруванні себе; і поширювати душпастриство родин.

Щомісяця ми публікуємо роздуми Святішого Отця Папи Франциска у зверненні Amoris Laetitia, щоб допомогти нашим сім’ям збагачуватися духовно та відзначати цей надзвичайний рік. Цього місяця ми роздумуємо над благодійністю:

Про Божу любов ми дізнаємося у Святому Письмі, яке є свідчення самого Бога, де читаємо, що «все, що ви зробили одному з братів Моїх найменших, ви мені зробили» (Мт. 25,40). Тому Святе Письмо навчає всіх, включаючи сім’ї, творити діла милосердя, оскільки Христос – присутній у кожній людині, особливо в бідних і нужденних.

У «Amoris Laetitia» Папа Франциск закликає сім’ю до «плідного служіння», завдяки чому вона стає життєдайною, коли творить діла милосердя. Милосердя — це життя завдяки царській місії сім’ї — служити іншим. Папа Бенедикт XVI пояснює, що є три унікальні елементи плідного християнського милосердя, які відрізняють його від будь-якої іншої форми соціальної допомоги: щира турбота про іншу особу, «серце, що бачить» і віру.

Папа Бенедикт XVI нагадує християнам, що недостатньо лише «задовільняти потреби моменту», наприклад, забезпечити їжу чи притулок. Вони також повинні «присвятити себе іншим із щирою турботою, даючи їм змогу відчути багатство своєї людяності». Для того, щоб дозволити глибше віддавати й ділитися, сім’ям потрібна «формація серця» від «зустрічі з Богом у Христі, яка пробуджує їхню любов і відкриває їхній дух для інших». Це нове серце дивиться на любов до ближнього не як на «заповідь, нав’язану, так би мовити, ззовні, а як наслідок, що випливає з їхньої віри, що стає активною через любов (пор. Гал. 5, 6)». Це «серце, яке бачить», як добрий самарянин. «Це серце бачить, де потрібна любов, і діє відповідно». Нарешті, християнська милосердя не повинно втілюватися без Христа, оскільки воно стосується людини в цілому, як зазначає Папа Бенедикт XVI.
«Часто найглибша причина страждань — це сама відсутність Бога». Тому сім’ї повинні, ділитися своєю вірою з іншими; за допомогою благодаті вони будуть знати, коли їм слід говорити про віру, а коли мовчки ділитися вірою через вчинки милосердя.

Запитаймо себе:
1. Які конкретні приклади гостинності, які практикує наша родина у нашому домі? Чи гостинність є складною проблемою для нашої сім’ї, і яким чином вона допомагає нашій родині зростати у благодаті та щасті?

2. Чи думали ми коли-небудь про гостинність, щоб вітати іншого як Христа у нашому домі? Як може це покликання до християнської гостинності змінити нашу практику гостинності?

3. Які існують способи розвитку гостинності в сім’ї? Як ми можемо відкрити наш дім більше для бідних, самотніх, розбитих серцем і опущених?
Чи хтось, хто переживаючи важкі сімейні обставини, зміг би знайти у нашій сім’ї підтримку та розраду?