Отець Василь Петрів, уродженець села Новиця, що на Калущині, повернувся зі США в Україну, аби стати капеланом бійців тероборони.

Священник Василь Петрів каже, що не зробив нічого особливого: так повинен вчинити кожен, хто вважає Україну Батьківщиною і прагне її волі, пише “Нова зоря”.

“Я народився у добрій сільській побожній родині в селі Новиця на Калущині. Про те, аби присвятити життя Богові, не думав. Після закінчення школи навчався в професійному училищі, згодом служив в армії. Коли повернувся з війська, то мій дядько, брат по матері, для якого я був наче сином, висловив думку, що я міг би стати священником. Але тоді його слова здавалися мені якимись далекими…” – відвертий отець.

Розповідає, що у 1989-му прочитав оголошення, що буде проводитись набір у Духовно-катехитичний інститут у Франківську. На хвилі українського відродження зрозумів, що його місце — там. Став студентом, коли йому було 27 років, був одруженим чоловіком та батьком. “Це був непростий і цікавий час, час становлення УГКЦ, яка тоді вийшла з підпілля”, – пригадує священник.

Василь Петрів був одним із перших студентів та висвячених отців на Прикарпаттів після проголошення незалежності України. Ієрейські свячення отримав з рук світлої пам’яті владики Софрона Дмитерка. Після свячень продовжив навчатися і служив на парафії у славному селі Старий Угринів, де народився Степан Бандера – з 1993 до кінця 1997 року.

Наприкінці 1990-х прийняв служіння в Чикаго, США, на парафії святих Володимира і Ольги. У 1998 році переїхав до міста Парма, штат Огайо, на парафію Покрови Пресвятої Богородиці, також служив у Північній Кароліні. А останнє місце служіння — парафія Введення в храм Пресвятої Богородиці в місті Норд Порт, штат Флорида.

“Повернувся тому, що хотів бути зі своїм народом. І це не просто слова, я так думаю, так живу, за це щодня молюся. Проте, ймовірно, мене би не було в Україні, якби в Норд Порті мене не було ким замінити. Знаю, що багато наших священників, які служать за кордоном, хотіли би приїхати в Україну, але мають там свої обов’язки. Вони в багатьох країнах допомагають українцям”, – розповідає отець Василь.

Митрополит Івано-Франківської архієпархії Володимир Війтишин призначив отця Василя Петріва капеланом місцевої тероборони.

“Я служу Літургії, сповідаю, причащаю, проводжу духовні бесіди, молюся за Україну, за перемогу, за наших вояків. Хочу сказати, що настрій у тероборонівців — бойовий. Вони розуміють, що треба працювати, боротися і захищати свою землю. Надалі я робитиму все, що належить капелану. Також дякую Богові, що маю можливість їздити додому та спілкуватися зі своїм 87-річним батьком, який дуже важко сприйняв початок війни. Проте зараз оговтався і молиться за перемогу”, – каже священник.

“Насамкінець, у час Великого посту, хочу сказати, що ми живемо в унікальний час, який треба використати для примирення з Богом, із самим собою, з ближніми. Це примирення потрібне для того, аби мати сили для боротьби. Бо від ворогів нас відрізняє те, що ми з любов’ю захищаємо свою країну, свій народ, рідних, дітей, батьків. Я переконаний, що з нами — Бог, з нами правда і з нами буде перемога!” – підсумував він.

головне фото – ілюстративне. автор світлини УНІАН.